4 червня 2026 року за ініціативи Маріупольського відділення Національної спілки художників України на базі кафедри комп’ютерної, інженерної графіки і дизайну Національного транспортного університету було організовано художню виставку – науковий семінар «Маріуполь нескорений – нескорена Україна».

Захід присвячено пам’яті захисників і жителів Маріуполя. Провідним гаслом виставки стало: «Візуалізація пам’яті та спротиву крізь призму мистецтва і дизайну», а наукового семінару – «Нескореність як культурний код Маріуполя». Учасники заходу розглянули питання культурної пам’яті, національної ідентичності, мистецького спротиву, візуалізації воєнної травми, збереження маріупольського наративу та ролі мистецтва й дизайну у відновленні культурного середовища міста.

Із доповіддю «Нескореність як педагогічна концепція: виховний потенціал маріупольського наративу для молоді» виступив Володимир Тименко, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту обдарованої дитини НАПН України та  Інституту прикладної педагогіки, заслужений діяч науки і техніки України.

У своєму виступі доповідач звернув увагу художників і дизайнерів на сучасний педагогічний потенціал неперервної дизайн-освіти та висловив думку, що дизайн-освітня технологія може стати інноваційним напрямом реалізації концепції Інституту прикладної педагогіки й ідей освітньої платформи «Освіта. Діти. Майбутнє». Зокрема, науковець продемонстрував можливості полісенсорного сприймання художніх образів мистецтва і дизайну – у взаємодії живопису, поезії, візуальної пам’яті та громадянського досвіду.

У межах виступу було представлено авторський поетичний текст В. Тименка «Журавлі судного дня», у якому образ журавлів постає як символ тривоги, пам’яті, жертовності та духовного спротиву України.

ЖУРАВЛІ СУДНОГО ДНЯ

Летять до України журавлі.
Над Києвом летять ключем крилатим.
Вкраїну розпинають москалі –
Антихристи, бездушні герострати!

Лунає журавлиний перегук:
«Вкраїна віддана на розтерзання кату!»
П’ять літ триває омивання рук
Нащадків горезвісного Пілата!

Лишили птахи райські острови.
Летять туди, де звук сирени виє,
Де з каїнами клятими з Москви
В бою смертельнім б’ється Авель-Київ.

Вже п’яте літо журавлі летять…
Знов Україна не «замоскаліє»!
Її жертовність – за нове життя!
Вона провісниця епохи Водолія!

У жовто-синіх наших небесах
Курличуть журавлі оптимістично:
Україна знову воскреса
Віднині й повсякчас – навіки вічно!

Поетичний аудіальний образ «журавлів судного дня» у поєднанні з картинами українських художників засвідчив можливості літературного дизайну для наукового, мистецького й освітнього осмислення маріупольського наративу як культурного коду нескореної України.

Захід став важливим простором міждисциплінарного діалогу між митцями, науковцями, педагогами й дизайнерами щодо збереження пам’яті про Маріуполь, осмислення досвіду спротиву та формування нових культурно-освітніх практик у контексті відновлення України.