Всеукраїнська міжгалузева науково-практична онлайн конференція "Філософські, історіософські та педагогічні аспекти єдності українського суспільства" проводилась 31 березня – 2 квітня 2021 року в рамках ХІІ Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти» та виставки освіти за кордоном «World Edu 2021» на платформі Zoom meeting.
У заході зареєстровано 141 учасник: науковці Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України; викладачі ВНЗ; представники обласних та районних управлінь освіти, інститутів післядипломної освіти; адміністрація навчальних закладів, учителі, класні керівники, психологи; соціальні педагоги; магістранти вищих навчальних закладів, представники бізнес-структур.
Мета конференції: обговорення актуальних наукових і практичних проблем розвитку українського суспільства; громадянськості й суб’єктності особистості; виховання громадян України.
Напрями роботи конференції:
- Філософські імперативи розвитку українського суспільства
- Історичний наратив як тренд національної безпеки
- Громадянськість і обдарованість особистості як потенціал успіху держави.
Конференцію організовано Національною академією педагогічних наук України, Інститутом обдарованої дитини НАПН України, всеукраїнською газетою «Освіта і суспільство». Проблематика конференції зібрала для обговорення нагальних питань широке коло вчених з різних наукових галузей і практиків освіти – від шкільної до вищої. Привітання конференції висловив президент Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців і підприємців" Анатолій Кінах, наголосивши на вкрай важливій проблематиці заходу.
На етапі підготовки конференції було представлено так багато цікавих доповідей за значущою тематикою, що було прийнято рішення про проведення пленарного засідання протягом двох днів замість традиційно одного. З доповідями, яких виголошено на загал 30, виступили філософи, історики, релігієзнавці, економісти, соціальні психологи, педагоги, політологи, філологи. Обговорення такої важливої проблеми, як єдність українського суспільства, тривало не формально, а навпаки – дуже зацікавлено, щиро, емоційно, глибоко. Багатоаспектність викликала пристрасні дискусії, народила нові ідеї, створила атмосферу, в якій кожен відчув особисту відповідальність за майбутнє держави, розвиток суспільства, долю обдарованої молоді та здійснення її місії в рідній країні.
Окреслимо хоча б побіжно змістовий аспект деяких ключових доповідей.
Про історичну пам′ять як фактор консолідації українського суспільства – доповідь академіка-секретаря відділення вищої освіти НАПН України Петра Сауха. Результати лонгітюдного дослідження символічних преференцій українського суспільства як умови його морально-психологічної єдності представив директор Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Микола Слюсаревський. Проблемам філософського осмислення й формування суб’єктності українського суспільства було присвячено доповідь провідного наукового співробітника Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Назіпа Хамітова. Орієнтири сучасного українського наративу й Україна на ментальній карті Європи були предметом доповіді завідувача відділом української історіографії Інституту історії НАН України Олександра Удода. Сучасній методології пізнання в галузі філософського й історичного знання було присвячено доповіді професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Ільїна і провідного наукового співробітника Інституту історії НАН України Ірини Колесник. Релігійний вимір проблеми єдності й порозуміння українського суспільства як концепт "Український світ" представлено співдоповідачами з Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України – провідним науковим співробітником Людмилою Филипович і науковим співробітником Оксаною Горкушою. Проблему національної політичної еліти та дезінформації як загрози національній безпеці підняли у доповідях вчені Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України – відповідно завідувач відділу соціально-політичної історії Марія Кармазіна і головний науковий співробітник Тетяна Бевз.
Практико-орієнтованими були доповіді ректора Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця Володимира Пономаренка (щодо організаційно-економічних аспектів підтримки обдарованої молоді), професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Михайла Бойченка (про вибір парадигми розвитку громадянського суспільства), завідувача кафедри загального мовознавства, слов’янських мов та світової літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету Тетяни Шевчук (відносно перекладів творів етнічних спільнот у перекладах державною мовою як фактор єднання українського суспільства), першого проректора Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Галини Кузнецової (про державну мову як засіб ідентифікації мовця з українським народом), професора Херсонського державного університету Ніни Слюсаренко (щодо формування громадянина-патріота в історико-педагогічному аспекті ідей Омеляна Вишневського), старшого наукового співробітника Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Марини Сидоркіної (стосовно формування громадянського інтересу як умови розвитку громадянськості особистості).
Було також представлено результати досліджень суспільних явищ, пов’язаних із сьогоденням, практичний досвід освітніх закладів із формування громадянськості, патріотизму учнівського й студентського контингенту, висвітлено результати історико-педагогічних досліджень, що актуалізують аспекти виховання молоді як свідомих громадян України.
Онлайн протягом першого і другого пленарних засідань були учасники зі Львова і Львівщини, Одеси і Одещини, Івано-Франківська, Коломиї і Прикарпаття, Тернопільщини, Хмельниччини, Шостки, Глухова і Сумщини, Дніпра, Кривого Рогу і Дніпропетровщини, Полтави і Полтавщини, Херсону і Херсонщина, Мангушу і Донеччина, Києва і Київщини.