Інститут обдарованої дитини НАПН України
Відвідувачам
Вченим
    наукова тематика
    заходи та семінари
    виконані програми
    анонси та новини
    аpхів новин
    електрона бібліотека
    аспірантура
    видання

Педагогам та психологам
    семінари та тренінги
    методичне забезпечення

Батькам
    семінари та тренінги
    консалтинговий центр
    регіональна система
    МАН

 Документи ІОД
 наукова тематика
 Методичне забезпечення
Опитування
На ваш погляд обдарованість дитини - це вроджена характеристика чи набута?

вроджена (генетично закладена)
більше вроджена, ніж набута
однаково
більш набута ніж вроджена
набута (розвинулась в процесі життя)
Для участі в опитуваннях Ви повинні увійти або зареєструватися
Нові документи
Положення про проведе...
Положення про VІ Всеук...
ICYS_Info2018...
Положення про V Всеукр...
Положення про Всеукра...
Методика виявлення особливостей розвитку винахідливості дошкільника
Методика виявлення особливостей розвитку винахідливості дошкільника
(Розроблено Кузьменко В.У.)

Програма спостережень за проявами винахідливості у дитини 3-7 років.

1) Чи висловлює дитина власні ідеї? Як часто придумує, ініціює, пропонує що-небудь?

2) Чи є в цих пропозиціях новизна, порівняно з діючими в групі зразками, моделями поведінки?

3) В яких видах діяльності, ситуаціях, умовах спілкування найчастіше проявляється новизна, оригінальність, винахідливість?

4) Яку участь бере дитина у реалізації власних ідей (виконує самостійно, залучає інших, нав'язує іншим, повністю знімає з себе, частково відсторонюється, інше);

5) Стосовно чого висловлюються ідеї? (щодо нових видів діяльності, розваг, спільних занять, власних хобі, інше);

6) Чи висловлює дитина пропозиції, як зробити краще, по-іншому?

7) Чи вносить нове в ігрову діяльність? В чому полягає новизна? (тематика ігор, сюжет, ролі, функції персонажів, матеріали, інше). Які джерела сюжетів ігор? (життя дорослих, фільми, книги, розповіді інших тощо);

8) Чи вносить дитина пропозиції щодо встановлення правил гри, поведінки в групі?

9) Чи пропонує дитина ідеї щодо розв'язання конфліктних ситуацій? Який зміст цих ідей?

10) Чим відрізняються вироби дитини від зразків дорослого (тематикою, оформленням, кольором, деталями, композицією, інше)?

11) Який характер мають ідеї та пропозиції дитини (егоїстичний, альтруїстичний, жертовний, однаково важливий як для групи, так і для себе, інше);

12) Чи проявляється наполегливість у втіленні власного задуму?

13) Як ставиться до винаходів, ідей, пропозицій інших дітей?( радіє, заздрить, сумує, підтримує, заохочує до продовження);

14. Як дитина використовує винаходи, вигадки, ідеї інших в своєму житті (не використовує, копіює, вибирає найкраще, доповнює, перетворює у відповідності до своїх можливостей, інше);

15) Як дитина реагує на ідеї, пропозиції дорослих (підключається до втілення, доповнює власними знахідками, перетворює, очікує настанов, вказівок, інше).

Моделювання експериментальних ситуацій здійснюється з метою виявлення притаманних дітям 3-7 років особливостей розвитку винахідливості, специфіки її прояву залежно від виду діяльності. Зауважимо, що експериментальні ситуації моделюються не тільки у різних видах діяльності, але і створюються двох варіантах з різною мірою проблематизації завдання (перший варіант більш простий та чітко окреслений, а другий більш складний та невизначений).

Експериментальна ситуація 1 . Оригінальність зображення . Проводиться з метою виявлення прояву винахідливості в образотворчій діяльності, встановлення оригінальності зображення залежно від ступеню проблематизації завдання.

Підготовка дослідження . Підбирається 10 карток із намальованими на них контурними зображеннями частин чітко визначених предметів (наприклад, стовбур з однією гілкою, голова з двома вухами, продовгуватий тулуб тварини ) і 10 карток із зображеннями простих геометричних фігур (коло, квадрат, трикутник) або незавершених елементів (хвилястих ліній, крапок тощо), що зумовлює різний ступінь проблематизації завдання.

Хід дослідження. У першому варіанті дитині пропонують домалювати кожну з контурних фігур, у другому – кожну із геометричних фігур або елементів таким чином, щоб вийшов завершений малюнок. Умовами експерименту передбачено, що діти виконують малюнки індивідуально, що не дозволяє їм копіювати роботи один одного.

Обробка даних. В обох варіантах підраховується коефіціент оригінальності малюнку кожної дитини, який визначається на основі порівняння з іншими малюнками дітей групи. Коефіціент оригінальності дорівнює кількості малюнків, які не повторюються ні в кого з дітей групи.

Коефіціент оригінальності співвідносять з одним із типів розв'язання завдання.

• Тип 1 - оригінальне зображення. Характеризується тим, що пропонована фігура використовується якісно по-новому, або дитиною зображується нетиповий предмет, який може бути включений у сюжет. У цьому разі фігура включається як один із другорядних елементів для створення нового образу (трикутник не криша будинку, а кінчик олівця, яким хлопчик малює картину).

• Тип 2 – частково оригінальне зображення. Характеризується тим, що дитиною зображується типовий об'єкт (круг-голова, трикутник-криша тощо), але з своєрідними та неповторюваними у інших малюнках, деталями та елементами.

• Тип 3 – відтворювальне зображення, характеризується тим, що дитина зображує типовий предмет і застосовує при цьому типові зразки, поширені прийоми зображення, шаблонні елементи тощо.